Доступність для навчання осіб з особливими освітніми потребами - перший поверх
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами
https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/metodiki-inkluzia
Інклюзивна освіта – перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.
ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Діти з особливими освітніми потребами — це діти, які мають певні відхилення психофізичного розвитку внаслідок порушення діяльності одного чи кількох аналізаторів (зорового, слухового, рухового, мовленнєвого), а також внаслідок органічного ураження центральної нервової системи, і потребують забезпечення додаткової корекційної підтримки в навчанні, що може бути надана дитині як в умовах загальноосвітнього дошкільного закладу, так і дошкільного навчального закладу компенсувального типу.
Основні види порушень психофізичного розвитку дітей дошкільного віку
- Затримка психічного розвитку (ЗПР)виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. Ранній дитячий аутизм — це неврологічний розлад, який порушує здатність дитини до усного спілкування.
- Порушення мовлення (найпоширенішим порушенням мовленнєвого розвитку є дислалія)— порушення звуковимови, не пов’язане з вадами слуху чи розумового розвитку.
- Порушення опорно-рухового апарату (ДЦП) часто поєднуються з розладами мовлення, нерідко зі зниженням інтелекту.
Навчально-виховний процес у групі, де є дитина з особливими освітніми потребами, організований таким чином, щоб враховувалися її індивідуальні потреби та зона найближчого розвитку.
Отже, освітній простір передбачає особистісно зорієнтовані методи навчання, а це означає індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням усіх її індивідуальних особливостей: здібностей, особливостей розвитку, типу темпераменту, стану сімейної культури тощо. У роботі з дітьми, які мають особливі освітні потреби, необхідно враховувати психологічні особливості.
Поради батькам
- Створіть безпечну психологічну атмосферу для дитячих пошуків, де вона могла би знайти зраду для своїх розчарувань і невдач.
- Підтримуйте потяг дитини до творчості і виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки щодо перших творінь вашої дитини.
- Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здається безглуздими.
- Учіться самі та навчайте дітей правильно спілкуватися.
- Щоб навчитися правильно говорити, треба вміти читати і слухати.
- Читайте своїм дітям казки.
- Обіймайте, цілуйте та заохочуйте дітей — вони все розуміють та відчувають. Забагато любові не буває.
- Завжди пам'ятайте, що ваша дитина — індивідуальність. Вона заслуговує на повагу!
- Якщо дитина відчуває добре ставлення до себе, вона цим же віддячить.
- Ніколи не давайте дитині негативних суджень про неї: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Варто говорити так: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і не будеш більше так робити, правда?»
- У вашому щоденному спілкуванні повинно бути від 20 компліментів для своєї дитини.
- Завжди пам'ятайте, що дитина навчиться того, що вона бачить у повсякденному житті. Застосуйте батьківську мудрість!
